Класна година

 

- одна з найважливіших форм організації виховної роботи з учнями. Вона включається в шкільний розклад і проводиться щотижня в певний день. Зазвичай класна година проходить у формі лекції, бесіди або диспуту, але може включати в себе і елементи вікторини, конкурсу, ігри, а також інших форм виховної роботи.

На думку Н. Є. Щуркової і Н. С. Фінданцевич, класна година виконує такі виховні функції: освітню, орієнтуючу і спрямовуючу.

Освітня функція полягає в тому, що класна година розширює коло знань вихованців з етики, естетики, психології, фізики, математики, літературознавства та інших наук.

Предметом класного години можуть бути і знання з області техніки, народного господарства, а також відомості про події, що відбуваються в селі, місті, країні, світі, тобто об'єктом розгляду може стати будь-яке явище соціального життя.

Зразкові теми: "Як з'явився етикет", "Наша Конституція", "Проблеми сучасного суспільства" і т. д.

Орієнтуюча функція полягає у формуванні у школярів певного ставлення до об'єктів навколишньої дійсності, у виробленні в них ієрархії матеріальних і духовних цінностей. Якщо освітня функція передбачає знайомство зі світом, то орієнтуюча - його оцінку.

Названі функції нерозривно пов'язані між собою. Так, важко або навіть неможливо прищепити дітям любов до класичної музики, яку вони жодного разу не чули.

Часто класні години допомагають учням орієнтуватися в суспільних цінностях. Теми таких класних годин: "Як стати щасливим?", "Ким бути?", "Яким бути?", "Про мужність і жіночність" і т. д.

Спрямовуюча функція класної години передбачає переведення розмови про життя в область реальної практики учнів, спрямовує їх діяльність. Ця функція виступає як реальний вплив на практичну сторону життя школярів, їх поведінку, вибір ними життєвого шляху, постановку життєвих цілей і їх реалізацію. Якщо в процесі проведення класної години відсутня певна спрямованість, то ефективність її впливу на вихованців істотно знижується, а знання не переходять у переконання.

Наприклад, класна година на тему "Міжнародний рік дитини" може завершитися прийняттям такого колективного рішення, яке передбачає збір книжок для малюків з Будинку дитини. Найчастіше класна година одночасно виконує всі три зазначені функції: вона і просвіщає, і орієнтує, і направляє учнів.

Тематика класних годин різноманітна. Вона заздалегідь визначається і відображається у планах класних керівників. Класні години можуть присвячуватися:

1. морально-етичним проблемам. На них формується певне ставлення школярів до Батьківщини, праці, колективу, природи, батьків, самому собі і т. д.;

2. проблемам науки і пізнання. У даному випадку мета класних годин полягає у виробленні у вихованців правильного ставлення до навчання, науки, літератури як джерела духовного розвитку особистості;

3. естетичним проблемам. У процесі таких класних годин учні знайомляться з основними положеннями естетики. Мова тут може йти про прекрасне в природі, одяг людини, побут, працю та поведінку. Важливо, щоб у школярів сформувалося естетичне ставлення до життя, мистецтва, праці, себе, розвинувся творчий потенціал;

4. питань держави і права. Слід розвивати інтерес учнів до політичних подій, що відбуваються в світі, почуття відповідальності за дії Батьківщини, її успіхи на міжнародній арені, вчити вихованців бачити суть державної політики. Класні години на політичні теми повинні проводитися в прямій залежності від насиченості року різними політичними подіями;

5. питань фізіології та гігієни, здорового способу життя, які повинні сприйматися учнями як елементи культури і краси людини;

6. психологічним проблемам. Мета таких класних годин полягає в стимулюванні процесу самовиховання та організації елементарної психологічної освіти;

7. проблемам екології. Необхідно прищепити школярам відповідальне ставлення до природи. Як правило, тут організовуються бесіди про тваринний і рослинний світ;

8. загальношкільних проблем (значимих суспільних подій, ювілейних дат, свят і т. д.).

Організація класної години починається з психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи складає і підготовка приміщення до даного заходу. Кімната, в якій буде проводитися класна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре б поставити на стіл квіти. Тема класної години може бути написана на дошці або плакаті, де, крім неї, вказуються питання, що підлягають обговоренню. На аркуші паперу як афоризм можна навести слова видатної особистості або цитату з відомої книги.

На класній годині вихованці розсідаються так, як їм хочеться. Тривалість класної години повинна бути обґрунтованою. Досвідчений класний керівник намагається не затягувати класну годину, закінчити її до того, як діти відчують втому.

Перша класна година, особливо в 5 класі, може тривати 20-30 хвилин, в 9-11 класах - більше 1 години (коли розглядається актуальна тема, яка зацікавила кожного школяра).

Однак у кожному випадку треба враховувати вимоги до режиму дня учнів. Перед проведенням класної години класний керівник повинен вирішити ряд завдань: визначити тему і методи проведення класної години, місце і час його проведення, скласти план підготовки та проведення класної години, залучити в процес підготовки та проведення якомога більше учасників, розподілити завдання між творчими групами і окремими учнями. Як і в будь-якому виховному заході, він враховує вікові особливості дітей, особливості класного колективу, рівень його розвитку.

У структурному відношенні класна година складається з трьох частин: вступної, основної та заключної.

Призначення вступної частини: активізувати увагу учнів, забезпечити досить серйозне і шанобливе ставлення до теми розмови, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини, виробництві, розвитку суспільства і науки.

Цілі основної частини визначаються виховними завданнями класної години.

Під час заключної частини важливо стимулювати потребу школярів у самовихованні, їхнє бажання внести зміни в роботу класу.

Зміст класних годин, методи і форми взаємодії вихованців з класним керівником залежать не тільки від віку учнів, а й від їхньої позиції. Якщо на перших класних годинах організатором є класний керівник і інформація виходить в основному від нього, то на наступних класних годинах в їх проведення можуть включатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник вчить їх аналізу життєвих явищ.

Форми організації позакласної виховної роботи

Найпростішою організаційною і в той же час найбільш поширеною формою виховної діяльності, а відтак – виховного процесу в цілому є класна година. У педагогічній науці і практиці є різні визначення класної години.
За визначенням В. П. Созонова, «класна година є формою прямого спілкування вихователя зі своїми вихованцями».
Н.Е. Щуркова розглядає класну годину як спеціально організовану ціннісно-орієнтовану спільну діяльність вчителя і учня. «Виховна мета класної години, – зазначає автор, – формування чітко визначеного ставлення учнів до об’єктів та явищ навколишнього світу, а також розвиток моральних, етичних, трудових, естетичних, науково-пізнавальних, світоглядницьких поглядів».
Л.І. Маленкова відмічає, що класна година - це не якась певна форма роботи, а година класного керівника.
Інколи класну годину називають годиною спілкування, годиною класного керівника.
Виходячи з вказаних визначень класної години, можна сказати, що класна година – це :

  • гнучка за структурою форма виховуючої взаємодії;
  • форма спілкування класного керівника та його вихованців, де пріоритетну роль в організації грає педагог.

Основні функції класної години:

  • освітня (ознайомлення зі світом);
  • орієнтована (оцінювання світу);
  • спрямовуюча (взаємодія зі звітом).

У процесі підготовки та проведення класних годин можливо вирішення наступних задач:

  • створення умов для розвитку особистості учня, прояву його суб'єктності та індивідуальності;
  • збагачення свідомості учня знаннями про природу, суспільство, людину;
    - формування емоційно-чутливої сфери та ціннісних ставлень особистості дитини;
  • засвоєння учнями знань, умінь і навичок пізнавальної і практико-створювальної діяльності;
  • формування класного колективу як сприятливого середовища для розвитку та життєдіяльності школярів.

Основні компоненти класної години

Цільовий. Цільові установки пов'язані перш за все з розвитком індивідуальності, суб’єктності і креативності дитини, з проектуванням і становленням унікального способу його життєдіяльності.
Змістовний. Зміст класної години є особистісно значущим. Включається матеріал, необхідний для формування самостійності, самореалізації і самоствердження особистості дитини. Зміст класної години визначається соціальним замовленням суспільству, пріоритетними напрямками виховання в сучасних умовах, рівнем вихованості та розвитку учнів, їх інтересами, захопленнями.
Організаційно-діяльнісний. Учні є повноправними організаторами класної години. Передбачається активна участь і зацікавленість кожної дитини, актуалізація його життєвого досвіду, прояв і розвиток його індивідуальності.
Оцінно-аналітичний. Критеріями оцінки результативності класної години виступають: прояв і збагачення життєвого досвіду дитини, індивідуально-особистісне значення засвоюваної інформації, що впливає на розвиток індивідуальності і творчих здібностей учнів.

Форми і методи проведення класної години

Методика організації та проведення класної години має відповідати конкретним умовам школи, класу (місце знаходження, матеріальна база, вікові та психологічні особливості учнів, рівень знань учнів, рівень їх вихованості), а також цілям і задачам які визначає класний керівник в своїй роботі.

Поради з організації класної години.

  • Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від предметної інформації до її оцінки, від загальних оцінок до розгорнених суджень.
  • Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття матеріалу учнями, стежити за їх увагою, при її зниженні – використати цікаві за змістом факти або поставити гостре питання; можна також використовувати музичну паузу або змінити вид діяльності.
  • У процесі обговорення поставлених питань класний керівник повинен бути дуже уважним до виступів учнів, вносити потрібні корективи, ставити додаткові навідні питання, акцентувати увагу на важливих моментах, розмірковувати разом з дітьми й допомогти їм знайти правильне рішення проблеми.

Форми проведення можуть бути різноманітні: бесіди, тематичні лекції, рольові та ділові ігри, заочні подорожі, уроки мужності, диспути, вікторини, дискусії, екскурсії, туристичні подорожі, відтворення свят тощо.

Особливе місце в системі виховних годин займають класні збори. Це форма розвитку учнівського самоврядування первинного колективу, це вищий орган учнівського самоврядування в класі.

Темою зборів дитячого колективу, як стверджував А.С. Макаренко, «повинен бути рух вперед… З точки зору цього прагнення вперед повинні розглядатися всі питання як навчальні, господарські, виробничі, так і питання дисципліни».

Класні збори можуть вирішувати такі питання життєдіяльності класного колективу:

  • планування і аналіз роботи колективу;
  • організація самообслуговування, збереження шкільного майна;
  • чергування з метою підтримки порядку;
  • вибори активу і розподіл громадських доручень та обговорення звітів про їх виконання;
    – розподіл коштів, які зароблені спільною працею учнів;
  • вирішення питань про заохочення та стягнення;
  • організація ремонту;
  • розв’язання конфліктних ситуацій тощо.

Періодичність класних зборів визначається кожним класним колективом, але не менше ніж два рази на семестр, також можуть бути проведені і незаплановані класні збори (в залежності від ситуації).
Участь школярів у роботі зборів, як і самоврядування взагалі – не лише їх право, але й обов’язок, що, зазвичай, закріплено в Положенні про учнівське самоврядування, в Правилах для учнів, конкретного навчального закладу. На зборах учні вчаться відстоювати свою думку, поважати погляди інших, можуть вносити пропозиції щодо проблем як обговорюються, мають право вибирати та бути вибраними. Кожен учень, якщо того потребують збори повинен прозвітуватися перед колективом про виконання доручення, про ставлення до навчання, про поведінку.
Важливим елементом класних зборів є прийняття рішення, ведення документації. Учнів необхідно вчити вести протоколи зборів. Рішення може бути прийнятим якщо за нього проголосувала більшість учнів. При цьому класний керівник теж бере участь у голосуванні на загальних правах. Періодично потрібно розглядати питання виконання попередньо прийнятих рішень. Це сприятиме формуванню почуття відповідальності у кожного члена класного колективу.
Література

1. Красовицький М.Ю. Перший урок демократії. – К. Рад. школа, 1991.

2. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса. – Пед. соч. в 8-ми томах. т. 1: – М., 1983. с. 267-329.

3. Ученическое самоуправление в школе: сегодня и завтра: Книга для учителя / В.Е Гурин, В.Б. Помелов, Т.Н. Сальникова и др.; сост. В.В. Жуков; под ред. Л.Ю. Гордина. – К.: Рад. Школа, 1989. – 334 с.

4. Сибирцова Г.Н. Настольная книга заместителя директора по воспитательной работе. / Опыт работы, рекомендации, документы. – Ростов / Дон: Феникс, 2003.

5. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии. – М., 1998.

6. Щуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. – М., 1989.

 


Це може бути цікаво

Це може бути цікаво